1. Словник української мови у 20 томах

своєкоштник

СВОЄКО́ШТНИК, а, ч., розм., рідко.

Той, хто вчиться у навчальному закладі на власні, а не на казенні кошти.

– Зібралось нас вісім чоловіка [чоловік] своєкоштників на квартиру до одного столяра (А. Свидницький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. своєкоштник — своєко́штник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. своєкоштник — -а, ч., заст., розм. Той, хто вчився у навчальному закладі власним, а не казенним коштом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. своєкоштник — СВОЄКО́ШТНИК, а, ч., заст., розм. Той, хто вчився у навчальному закладі на власні, а не на казенні кошти. — Зібралось нас вісім чоловіка [чоловік] своєкоштників на квартиру до одного столяра (Свидн., Люборацькі, 1955, 151). Словник української мови в 11 томах