світонути

світону́ти

дієслово доконаного виду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. світонути — -не, док., однокр., діал. Підсил. до світнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. світонути — СВІТОНУ́ТИ, не́, док., однокр., діал. Підсил. до світну́ти. Зразу щось тріснуло, світонуло. Христя кинулась, підвела голову. Криваве зарево пожежі здіймалося з-за гори (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  3. світонути — СВІТОНУ́ТИ, не́, док., однокр., діал. Підсил. до світну́ти. Зразу щось тріснуло, світонуло. Христя кинулась, підвела голову. Криваве зарево пожежі здіймалося з-за гори (Мирний, III, 1954, 339). Словник української мови в 11 томах