1. Словник української мови у 20 томах

світонути

СВІТОНУ́ТИ, не́, док., однокр., діал.

Підсил. до світну́ти.

Зразу щось тріснуло, світонуло. Христя кинулась, підвела голову. Криваве зарево пожежі здіймалося з-за гори (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. світонути — світону́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. світонути — -не, док., однокр., діал. Підсил. до світнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. світонути — СВІТОНУ́ТИ, не́, док., однокр., діал. Підсил. до світну́ти. Зразу щось тріснуло, світонуло. Христя кинулась, підвела голову. Криваве зарево пожежі здіймалося з-за гори (Мирний, III, 1954, 339). Словник української мови в 11 томах