свічкар
свічка́р
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свічкар — СВІЧКАР – СВІЧНИК Свічкар, -я. Той, хто виготовляє свічки або торгує ними. Свічник, -а. Підставка для свічки або свічок. Літературне слововживання
- свічкар — -я, ч. Той, хто виготовляє свічки або торгує ними. Великий тлумачний словник сучасної мови
- свічкар — СВІЧКА́Р, я́, ч. Той, хто виготовляє свічки або торгує ними. Словник української мови у 20 томах
- свічкар — СВІЧКА́Р, я́, ч. Той, хто виготовляє свічки або торгує ними. Словник української мови в 11 томах