свічкар

свічка́р

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свічкар — СВІЧКАР – СВІЧНИК Свічкар, -я. Той, хто виготовляє свічки або торгує ними. Свічник, -а. Підставка для свічки або свічок. Літературне слововживання
  2. свічкар — -я, ч. Той, хто виготовляє свічки або торгує ними. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. свічкар — СВІЧКА́Р, я́, ч. Той, хто виготовляє свічки або торгує ними. Словник української мови у 20 томах
  4. свічкар — СВІЧКА́Р, я́, ч. Той, хто виготовляє свічки або торгує ними. Словник української мови в 11 томах