свічкар

СВІЧКА́Р, я́, ч. Той, хто виготовляє свічки або торгує ними.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свічкар — свічка́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. свічкар — СВІЧКАР – СВІЧНИК Свічкар, -я. Той, хто виготовляє свічки або торгує ними. Свічник, -а. Підставка для свічки або свічок. Літературне слововживання
  3. свічкар — -я, ч. Той, хто виготовляє свічки або торгує ними. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. свічкар — СВІЧКА́Р, я́, ч. Той, хто виготовляє свічки або торгує ними. Словник української мови у 20 томах