селезник

се́лезник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. селезник — -а, ч. Зменш.-пестл. до селезень 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. селезник — СЕ́ЛЕЗНИК, а, ч. Зменш.-пестл. до се́лезень 1. Не наступай, селезнику, утоньці на крильця (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах
  3. селезник — СЕ́ЛЕЗНИК, а, ч. Зменш.-пестл. до се́лезень 1. Не наступай, селезнику, утоньці на крильця (Чуб., V, 1874, 307). Словник української мови в 11 томах
  4. селезник — Селезник, -ка, селезничок, -чка м. ум. отъ селезень. Словник української мови Грінченка