селезник

СЕ́ЛЕЗНИК, а, ч. Зменш.-пестл. до се́лезень 1.

Не наступай, селезнику, утоньці на крильця (Чуб., V, 1874, 307).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. селезник — се́лезник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. селезник — -а, ч. Зменш.-пестл. до селезень 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. селезник — СЕ́ЛЕЗНИК, а, ч. Зменш.-пестл. до се́лезень 1. Не наступай, селезнику, утоньці на крильця (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах
  4. селезник — Селезник, -ка, селезничок, -чка м. ум. отъ селезень. Словник української мови Грінченка