селезень

СЕ́ЛЕЗЕНЬ, зня, ч.

1. Самець качки; качур.

В одсвіті зорі пролетів селезень і незабаром упав на воду, де лунко кахкала дика качка (Стельмах, II, 1962, 335);

*У порівн. Два човни, як два селезні, тихо полинули по воді (Н.-Лев., І, 1956, 54);

Хлопці пірнули, як селезні (Гончар, III, 1959, 210).

2. розм. Намерзлий візерунок на віконних шибках; лисиця.

3. розм. Розколина на кризі, що утворюється від удару.

Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизькою [кийком], — так селезень і вкипів (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. селезень — се́лезень іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. селезень — див. волосся Словник синонімів Вусика
  3. селезень — -зня, ч. 1》 Самець качки; качур. 2》 розм. Намерзлий візерунок на віконних шибках; лисиця. 3》 розм. Розколина на кризі, що утворюється від удару. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. селезень — див. вутка Словник чужослів Павло Штепа
  5. селезень — СЕ́ЛЕЗЕНЬ, зня, ч. 1. Самець качки; качур. В одсвіті зорі пролетів селезень і незабаром упав на воду, де лунко кахкала дика качка (М. Стельмах); * У порівн. Два човни, як два селезні, тихо полинули по воді (І. Словник української мови у 20 томах
  6. селезень — КА́ЧУР (самець качки), СЕ́ЛЕЗЕНЬ, СЕ́ЛЕХ діал. Хлюпочуться качаточка Поміж осокою. А качечка випливає З качуром за ними (Т. Шевченко); В одсвіті зорі пролетів селезень і незабаром упав на воду, де лунко кахкала дика качка (М. Словник синонімів української мови
  7. селезень — Се́лезень, -лезня, -зневі, -знем, -зню! се́лезні, -знів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. селезень — Селезень, -зня м. 1) Селезень. Пливи, пливи, селезню, против води тихо. Мет. 49. ум. селезник, се́лезничок. Грин. I. 104. Не наступай, селезнику, уточці на крильця. Чуб. V. 307. Словник української мови Грінченка