сентиментальний

сентимента́льний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сентиментальний — див. слабодухий Словник синонімів Вусика
  2. сентиментальний — -а, -е. 1》 Стос. до сентименталізму (у 1 знач.). Сентиментальний роман. 2》 Здатний легко розчулитися; надмірно ніжний у вияві почуттів. || Власт. надмірно чутливій людині; який свідчить про надмірну чутливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сентиментальний — Чулий, чутливий, перечулений, розчулений, зворушливий, див. сенситивний Словник чужослів Павло Штепа
  4. сентиментальний — СЕНТИМЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до сентименталізму (у 1 знач.). Сентиментальний напрям у літературі; Сентиментальний роман. 2. Здатний легко розчулитися; надмірно ніжний у вияві почуттів. Вона була капризна, палка, сентиментальна і стара (М. Словник української мови у 20 томах
  5. сентиментальний — сентимента́льний (франц. sentimental) 1. Пов’язаний з сентименталізмом у літературі. 2. Надмірно чутливий. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. сентиментальний — СЕНТИМЕНТА́ЛЬНИЙ (здатний легко розчулитися), СЛІЗЛИ́ВИЙ (СЛЬОЗЛИ́ВИЙ) підсил., ПЛАКСИ́ВИЙ підсил., ЧУ́ЛИЙ рідше. Дмитро Іванович Смирнов не належав до сентиментальних людей (В. Гжицький); — А хіба романтика легкою буває? Коли вона легка, то це так, не романтика, а слізлива мелодрама (В. Собко). Словник синонімів української мови
  7. сентиментальний — СЕНТИМЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до сентименталізму (у 1 знач.). Сентиментальний напрям у літературі; Сентиментальний роман. 2. Здатний легко розчулитися; надмірно ніжний у вияві почуттів. Вона була капризна, палка, сентиментальна і стара (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. сентиментальний — рос. сентиментальный 1. Пов'язаний з сентименталізмом (з надмірним прикрашенням дійсності, ідеалізацією, слізливістю). 2. Надмірно чутливий. Eкономічна енциклопедія