сентиментальний

СЕНТИМЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Стос. до сентименталізму (у 1 знач.).

Сентиментальний напрям у літературі; Сентиментальний роман.

2. Здатний легко розчулитися; надмірно ніжний у вияві почуттів.

Вона була капризна, палка, сентиментальна і стара (Коцюб., І, 1955, 408);

[Ярчук:] Ви трохи жорстока, але така ви мені й подобаєтесь. Життя не терпить м’яких, сентиментальних людей (Мик., І, 1957, 407;

// Власт. надмірно чутливій людині; який свідчить про надмірну чутливість. Його очі заіскрилися живою радістю, і хоча зовсім не мав сентиментальної вдачі, то проте в пориві гарячого чуття притулив монету до уст і поцілував її (Фр., II, 1950, 247);

Рано вмерла в Юрка сентиментальна дитяча уява про лицарство (Коз., Вибр., 1947, 105);

// Який характеризується, відзначається надмірною чутливістю.

Захищаючи Котляревського від обвинувачень у сентиментальному, фальшивому змалюванні народного життя, він [І. Франко] рішуче відстоював погляд на «Наталку Полтавку» як на значне досягнення реалізму того часу (Рад. літ-во, 5, 1968, 58);

// Пройнятий надмірною чутливістю.

— Не місце на сентиментальні розміркування там, де треба рятунку… (Коцюб., І, 1955, 222);

— Мати померла під тином, а ти собі жив та жив, писав сентиментальні романси про чорнії брови, карії очі (Кол., Терен.., 1959, 42).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сентиментальний — СЕНТИМЕНТА́ЛЬНИЙ (здатний легко розчулитися), СЛІЗЛИ́ВИЙ (СЛЬОЗЛИ́ВИЙ) підсил., ПЛАКСИ́ВИЙ підсил., ЧУ́ЛИЙ рідше. Дмитро Іванович Смирнов не належав до сентиментальних людей (В. Гжицький); — А хіба романтика легкою буває? Коли вона легка, то це так, не романтика, а слізлива мелодрама (В. Собко). Словник синонімів української мови
  2. сентиментальний — СЕНТИМЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до сентименталізму (у 1 знач.). Сентиментальний напрям у літературі; Сентиментальний роман. 2. Здатний легко розчулитися; надмірно ніжний у вияві почуттів. Вона була капризна, палка, сентиментальна і стара (М. Словник української мови у 20 томах
  3. сентиментальний — сентимента́льний (франц. sentimental) 1. Пов’язаний з сентименталізмом у літературі. 2. Надмірно чутливий. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. сентиментальний — рос. сентиментальный 1. Пов'язаний з сентименталізмом (з надмірним прикрашенням дійсності, ідеалізацією, слізливістю). 2. Надмірно чутливий. Eкономічна енциклопедія
  5. сентиментальний — Чулий, чутливий, перечулений, розчулений, зворушливий, див. сенситивний Словник чужослів Павло Штепа
  6. сентиментальний — -а, -е. 1》 Стос. до сентименталізму (у 1 знач.). Сентиментальний роман. 2》 Здатний легко розчулитися; надмірно ніжний у вияві почуттів. || Власт. надмірно чутливій людині; який свідчить про надмірну чутливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. сентиментальний — сентимента́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  8. сентиментальний — див. слабодухий Словник синонімів Вусика