сигнатурка

сигнату́рка

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сигнатурка — СИГНАТУ́РКА². СИГНАТУ́РКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сигнату́ра. Покину нудні сигнатурки в аптеці, Забуду дітей в пелюшках І поїду ловить оселедці У північних морях (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  2. сигнатурка — (лат. — показувати) 1. Завершення будівлі невеликою вежею. 2. Малий дзвін католицького храму, розташований над пресбітерієм або на перетині центрального нефа з трансептом. Архітектура і монументальне мистецтво
  3. сигнатурка — Сигнату́рка: — дзвінок, в який дзвонять у церкві під час відправи [2] — тут: маленький дзвінок [16] Словник з творів Івана Франка
  4. сигнатурка — СИГНАТУ́РКА, и, жін. Зменш.-пестл. до сигнатура 1. Покину нудні сигнатурки в аптеці, Забуду дітей в пелюшках І поїду ловить оселедці У північних морях (Максим Рильський, I, 1960, 189). Словник української мови в 11 томах