сигнатурка
СИГНАТУ́РКА, и, жін. Зменш.-пестл. до сигнатура 1.
Покину нудні сигнатурки в аптеці, Забуду дітей в пелюшках І поїду ловить оселедці У північних морях (Максим Рильський, I, 1960, 189).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сигнатурка — Сигнату́рка: — дзвінок, в який дзвонять у церкві під час відправи [2] — тут: маленький дзвінок [16] Словник з творів Івана Франка
- сигнатурка — сигнату́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сигнатурка — СИГНАТУ́РКА². СИГНАТУ́РКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сигнату́ра. Покину нудні сигнатурки в аптеці, Забуду дітей в пелюшках І поїду ловить оселедці У північних морях (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
- сигнатурка — (лат. — показувати) 1. Завершення будівлі невеликою вежею. 2. Малий дзвін католицького храму, розташований над пресбітерієм або на перетині центрального нефа з трансептом. Архітектура і монументальне мистецтво