1. Орфографічний словник української мови

силуетик

силуе́тик

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. силуетик — -а, ч. Зменш.-пестл. до силует 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. силуетик — СИЛУЕ́ТИК, а, ч. Зменш.-пестл. до силуе́т 1, 2. На pla'i [площі] ще біліють колони, і, нахилившись над морем, чорні силуетики перерізують лінію неаполітанських вогнів (М. Коцюбинський); Темні силуетики хлопців попричіплювались до дощок, де тільки була яка щілинка (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  3. силуетик — СИЛУЕ́ТИК, а, ч. Зменш.-пестл. до силуе́т 1, 2. На plazz’i [площі] ще біліють колони, і, нахилившись над морем, чорні силуетики перерізують лінію неаполітанських вогнів (Коцюб., II, 1955, 406); Темні силуетики хлопців попричіплювались до дощок, де тільки була яка щілинка (Вас., І, 1959, 210). Словник української мови в 11 томах