1. Орфографічний словник української мови

сингармонізм

сингармоні́зм

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сингармонізм — [сиенгармоун’ізм] -му, м. (на) -м'і Орфоепічний словник української мови
  2. сингармонізм — -у, ч., лінгв. У тюркських і деяких інших мовах – уподібнення голосних звуків афіксів голосним звукам кореня-основи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сингармонізм — СИНГАРМОНІ́ЗМ, у, ч., лінгв. У тюркських і деяких інших мовах – уподібнення голосних звуків афіксів голосним звукам кореня-основи. Сингармонізм (чи гармонія голосних) зустрічається переважно в аглютинативних мовах, зокрема в тюркських (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. сингармонізм — сингармоні́зм (від грец. σύν – разом і αρμονία – зв’язок, співзвучність) в деяких, переважно тюркських, мовах уподібнення (асиміляція) голосних звуків у слові кореневій голосній. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. сингармонізм — СИНГАРМОНІ́ЗМ, у, ч., лінгв. У тюркських і деяких інших мовах — уподібнення голосних звуків афіксів голосним звукам кореня-основи. Сингармонізм (чи гармонія голосних) зустрічається переважно в аглютинативних мовах, зокрема в тюркських (Сл. лінгв. терм., 1957, 151). Словник української мови в 11 томах