1. Орфографічний словник української мови

сировиця

сирови́ця

іменник жіночого роду

сириця; сироватка; ґрунтова вода, з якої виварюють сіль

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сировиця — -і, ж., діал. 1》 Сириця. 2》 Сироватка (у 1 знач.). 3》 Ґрунтова вода, з якої виварюють сіль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сировиця — СИРОВИ́ЦЯ, і, ж., діал. 1. Сириця. Ой бив ти ж мене сировицею (Сл. Б. Грінченка). 2. Сироватка (у 1 знач.). [Анна:] Бідна худібка! Я їм трохи сировиці до води долила, випили по дві коновці [коновки] (І. Франко). 3. Ґрунтова вода, з якої виварюють сіль. Словник української мови у 20 томах
  3. сировиця — СИРОВИ́ЦЯ, і, ж., діал. 1. Сириця. Ой бив ти ж мене сировицею (Сл. Гр.). 2. Сироватка (у 1 знач.). [Анна:] Бідна худібка! Я їм трохи сировиці до води долила, випили по дві коновці [коновки] (Фр., IX, 1952, 99). 3. Грунтова вода, з якої виварюють сіль. Словник української мови в 11 томах
  4. сировиця — Сирови́ця, -ці ж. 1) = сириця. Ой бив ти ж мене сировицею. Грин. III. 335. 2) Красильное сѣрое вещество въ холстѣ. Сумск. у. Вода витягає сировицю з полотна. 3) Соленая вода (въ землѣ), изъ которой вывариваютъ соль. Шух. І. 16. Словник української мови Грінченка