1. Орфографічний словник української мови

сисунець

сисуне́ць 1

іменник чоловічого роду, істота

маля ссавця

сисуне́ць 2

іменник чоловічого роду, істота

немовля; про недосвідчену людину

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сисунець — див. дитина Словник синонімів Вусика
  2. сисунець — -нця, ч. 1》 Зменш.-пестл. до сисун 2). || Немовля; маленька дитина. 2》 перен., зневажл. Молода, недосвідчена, невміла людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сисунець — СИСУНЕ́ЦЬ, нця́, ч. 1. Зменш.-пестл. до сису́н 2. Звикла [Марія] до телят. Виростить їх, викохає і – котрий уже раз! – передає іншим. А сама – до нової групи сисунців (з наук. літ.); // Немовля; маленька дитина. 2. перен., зневажл. Словник української мови у 20 томах
  4. сисунець — СИСУНЕ́ЦЬ, нця́, ч. 1. Зменш.-пестл. до сису́н 2. Звикла [Марія] до телят. Виростить їх, викохає і — котрий уже раз! — передає іншим. А сама — до нової групи сисунців (Хлібороб Укр., 8, 1968, 19); // Немовля; маленька дитина. 2. перен., зневажл. Словник української мови в 11 томах
  5. сисунець — Сисун, -на м. Сосунъ. ум. сисунець. Словник української мови Грінченка