скавучання

скавуча́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скавучання — скавчання, -я, с. Дія за знач. скавучати, скавчати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скавучання — СКАВУЧА́ННЯ, СКАВЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. скавуча́ти, скавча́ти. Якось уже днів через п'ять, надвечір, партизанські дозори почули знайоме радісне скавучання (Ю. Збанацький); Собаче скавчання розітнулося ту ж мить – .. Словник української мови у 20 томах
  3. скавучання — СКАВУЧА́ННЯ, СКАВЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. скавуча́ти, скавча́ти. Якось уже днів через п’ять, надвечір, партизанські дозори почули знайоме радісне скавучання (Збан., Крил. гонець, 1953, 14); Собаче скавчання розітнулося ту ж мить —.. Словник української мови в 11 томах
  4. скавучання — Скавуча́ння, -ня с. Визжаніе, визгъ (собаки). Словник української мови Грінченка