скандувати

скандува́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скандувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. Чітко вимовляти наголошений склад у кожній стопі вірша. || Чітко і голосно вимовляти слова, поділяючи їх на склади. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скандувати — СКАНДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без прям. дод. Чітко вимовляти наголошений склад у кожній стопі вірша. Колись... давно .. оцим напівантичним краєм у сяйві ранку йшов ще юний грецький віршник. Словник української мови у 20 томах
  3. скандувати — див. кричати Словник синонімів Вусика
  4. скандувати — Скандува́ти, -ду́ю, -ду́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. скандувати — СКАНДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка. Чітко вимовляти наголошений склад у кожній стопі вірша. Колись… давно.. оцим напівантичним краєм у сяйві ранку йшов ще юний грецький віршник. Словник української мови в 11 томах
  6. скандувати — Скандува́ти: — розмірено читати, голосно і чітко вимовляти слова по складах [53] Словник з творів Івана Франка
  7. скандувати — Наголошувати, наголосити, понаголошувати Словник чужослів Павло Штепа
  8. скандувати — скандува́ти (від лат. scando – розмірено читаю) 1. Вимовляти чітко, виділяючи наголошений склад у кожній стопі вірша. 2. Голосно одночасно вигукувати слово, вислів, під час демонстрацій, на спортивному змаганні тощо. Словник іншомовних слів Мельничука