1. Орфографічний словник української мови

сквернитель

скверни́тель

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сквернитель — -я, ч., книжн., заст. Осквернитель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сквернитель — СКВЕРНИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн., заст. Осквернитель. Митрополит міг тільки радуватися, що цей незбагненний слов'янин, якого давно про себе прозвав не украшателем, а сквернителем храму, нарешті втомився в своїх нестримних вигадках (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  3. сквернитель — СКВЕРНИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн., заст. Осквернитель. Митрополит міг тільки радуватися, що цей незбагненний слов’янин, якого давно про себе прозвав не укра-шателем, а сквернителем храму, нарешті втомився в своїх нестримних вигадках (Загреб., Диво, 1968, 692). Словник української мови в 11 томах