сквернитель
СКВЕРНИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн., заст.
Осквернитель.
Митрополит міг тільки радуватися, що цей незбагненний слов'янин, якого давно про себе прозвав не украшателем, а сквернителем храму, нарешті втомився в своїх нестримних вигадках (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сквернитель — скверни́тель іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- сквернитель — -я, ч., книжн., заст. Осквернитель. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сквернитель — СКВЕРНИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн., заст. Осквернитель. Митрополит міг тільки радуватися, що цей незбагненний слов’янин, якого давно про себе прозвав не укра-шателем, а сквернителем храму, нарешті втомився в своїх нестримних вигадках (Загреб., Диво, 1968, 692). Словник української мови в 11 томах