скверний
СКВЕ́РНИЙ, а, е, книжн., заст.
Порочний.
– Батько їх не діжде, щоб я коли на таке скверне діло пішов! (Г. Квітка-Основ'яненко);
// Поганий.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скверний — скве́рний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- скверний — див. поганий Словник синонімів Вусика
- скверний — -а, -е, книжн., заст. Порочний. || Поганий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скверний — моск. гидотний Словник чужослів Павло Штепа
- скверний — ПОРО́ЧНИЙ (який має негативні риси характеру, відзначається аморальною поведінкою; властивий такій людині), ГНИЛИ́Й, СКВЕ́РНИЙ заст., книжн., СПО́РЗНИЙ діал. Словник синонімів української мови
- скверний — СКВЕ́РНИЙ, а, е, книжн., заст. Порочний. — Батько їх не діжде, щоб я коли на таке скверне діло пішов! (Кв.-Осн., II, 1956, 399); // Поганий. Словник української мови в 11 томах
- скверний — Скверний, -а, -е Скверный. Скверний гаде. Шевч. Словник української мови Грінченка