скверний

скве́рний

-а, -е, книжн., заст.

Порочний.

|| Поганий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скверний — скве́рний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. скверний — СКВЕ́РНИЙ, а, е, книжн., заст. Порочний. — Батько їх не діжде, щоб я коли на таке скверне діло пішов! (Кв.-Осн., II, 1956, 399); // Поганий. Словник української мови в 11 томах
  3. скверний — СКВЕ́РНИЙ, а, е, книжн., заст. Порочний. – Батько їх не діжде, щоб я коли на таке скверне діло пішов! (Г. Квітка-Основ'яненко); // Поганий. Словник української мови у 20 томах
  4. скверний — ПОРО́ЧНИЙ (який має негативні риси характеру, відзначається аморальною поведінкою; властивий такій людині), ГНИЛИ́Й, СКВЕ́РНИЙ заст., книжн., СПО́РЗНИЙ діал. Словник синонімів української мови
  5. скверний — див. поганий Словник синонімів Вусика
  6. скверний — моск. гидотний Словник чужослів Павло Штепа
  7. скверний — Скверний, -а, -е Скверный. Скверний гаде. Шевч. Словник української мови Грінченка