1. Орфографічний словник української мови

сколотити

сколоти́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сколотити — див. сколочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сколотити — СКОЛОТИ́ТИ див. сколо́чувати. Словник української мови у 20 томах
  3. сколотити — БАЛАМУ́ТИТИ кого, що, розм. (сіяти неспокій серед людей, підбурювати на заворушення, виступи і т. ін.), КАЛАМУ́ТИТИ розм., КОЛОТИ́ТИ кого, що, ким, чим, розм., МУТИ́ТИ розм., ЗАКОЛО́ЧУВАТИ перев. із сл. спокій, розм. — Док. Словник синонімів української мови
  4. сколотити — Сколоти́ти, -лочу́, -ло́тиш, -ло́тять; сколо́чений Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. сколотити — СКОЛОТИ́ТИ див. сколо́чувати. Словник української мови в 11 томах
  6. сколотити — Сколоти́ти, -чу́, -тиш гл. 1) Возмутить. Налетіли гуси з броду, сплотили мені воду. Чуб. V. 90. 2) Взболтать. Котл. Ен. VI. 73. 8) Сбить (масло и пр.). 4) Встревожить, смутить. Побіг Сава попереду, а сколотив всю череду. Чуб. III. 376. Словник української мови Грінченка