1. Орфографічний словник української мови

скребло

скребло́

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скребло — -а, с. 1》 археол. Кремнієве знаряддя первісної людини, яким користувалися для різання, скобління, обробки і т. ін. чого-небудь. 2》 Те саме, що скребниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скребло — СКРЕБЛО́, а́, с. 1. архл. Кремнієве знаряддя первісної людини, яким користувалися для різання, скобління, обробки і т. ін. чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  3. скребло — СКРЕБНИ́ЦЯ (ШКРЕБНИ́ЦЯ) (металева щітка для чищення коней), СКРЕБЛО́, ШКРЕБО́К, ГРЕБЛИ́ЦЯ діал., ГРЕ́БЛО́ діал., ЗГРЕ́БЛО діал. Омелян Кирилович показав, як треба чистити лошат, і потім дав кожному школяреві по скребниці (І. Багмут); Батько його.. Словник синонімів української мови
  4. скребло — Скребло́, -ла́, -лу́; скре́бла, скре́бел Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. скребло — СКРЕБЛО́, а́, с. 1. архл. Кремнієве знаряддя первісної людини, яким користувалися для різання, скобління, обробки і т. ін. чого-небудь. Словник української мови в 11 томах
  6. скребло — Скребло́, -ла с. Скребница. Словник української мови Грінченка