скріпа
скрі́па
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скріпа — -и, ж. 1》 спец. Пристрій, що скріплює окремі предмети, частини механізмів, споруд і т. ін. || Те, що зв'язує окремі частини розповіді, тексту і т. ін. 2》 заст. Підпис, що підтверджує справжність якого-небудь документа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скріпа — Клямра, пов'язь, див. скоба Словник чужослів Павло Штепа
- скріпа — СКРІ́ПА, и, ж. 1. спец. Пристрій, що скріплює окремі предмети, частини механізмів, споруд і т. ін.; // Те, що зв'язує окремі частини розповіді, тексту і т. ін. Ці слова [займенники хто, що та ін.] є відносними, або, як їх ще називають, сполучними. Словник української мови у 20 томах
- скріпа — СКРІ́ПА, и, ж. 1. спец. Пристрій, що скріплює окремі предмети, частини механізмів, споруд і т. ін.; // Те, що зв’язує окремі частини розповіді, тексту і т. ін. Ці слова [займенники хто, що та ін.] є відносними, або, як їх ще називають, сполучними. Словник української мови в 11 томах