1. Орфографічний словник української мови

слабовитий

слабови́тий

прикметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слабовитий — див. слабий; хворий Словник синонімів Вусика
  2. слабовитий — -а, -е, розм. Неміцної будови, схильний до захворювань; хворобливий. || Який має хворобливий вигляд. || рідко. Хворий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. слабовитий — СЛАБОВИ́ТИЙ, а, е, розм. Неміцної будови, схильний до захворювань; хворобливий. Він і справді співчував мені, бо й сам був щуплий, слабовитий (Дніпрова Чайка); Баба його була стара та слабовита і все нездужала (І. Словник української мови у 20 томах
  4. слабовитий — ХВОРОБЛИ́ВИЙ (який легко піддається хворобам, часто хворіє), ХВОРОВИ́ТИЙ, БО́ЛІСНИЙ, СЛАБОВИ́ТИЙ розм., ХОРОБЛИ́ВИЙ розм., ХОРОВИ́ТИЙ діал., ХОРУВА́ТИЙ діал., БЕЗЗДОРО́ВНИЙ (БЕЗЗДОРІ́ВНИЙ) діал. Словник синонімів української мови
  5. слабовитий — Слабови́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. слабовитий — СЛАБОВИ́ТИЙ, а, е, розм. Неміцної будови, схильний до захворювань; хворобливий. Він і справді співчував мені, бо й сам був щуплий, слабовитий (Дн. Чайка, Тв., 1960, 34); Баба його була стара та слабовита і все нездужала (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. слабовитий — Слабовитий, -а, -е Болѣзненый. Маркев. 59. Слабовита удова була. Федьк. Словник української мови Грінченка