слабохарактерний
слабохара́ктерний
прикметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- слабохарактерний — див. слабодухий Словник синонімів Вусика
- слабохарактерний — -а, -е. Позбавлений сильної волі, твердого характеру. Великий тлумачний словник сучасної мови
- слабохарактерний — див. безхарактерний Словник чужослів Павло Штепа
- слабохарактерний — СЛАБОХАРА́КТЕРНИЙ, а, е. Позбавлений сильної волі, твердого характеру. Горпина Іванівна .. на всі боки чистила слабохарактерного чоловіка (Ю. Збанацький); – Цей мій брат, Наум, – сказав дід. – Лісникує, як і твій Матвій. Та хіба йому лісникувати?... Словник української мови у 20 томах
- слабохарактерний — ЛЕГКОДУ́ХИЙ (позбавлений сили волі), СЛАБОДУ́ХИЙ, СЛАБКОДУ́ХИЙ, СЛАБОХАРА́КТЕРНИЙ, БЕЗВО́ЛЬНИЙ (БЕЗВІ́ЛЬНИЙ) (не здатний самостійно щось зробити, вирішити). (Кіндрат Іванович:) Оці образовані люди, то вони якісь легкодухі, нетерплячі (М. Словник синонімів української мови
- слабохарактерний — СЛАБОХАРА́КТЕРНИЙ, а, е. Позбавлений сильної волі, твердого характеру. Горпина Іванівна.. на всі боки чистила слабохарактерного чоловіка (Збан., Перед-жнив’я, 1955, 328). Словник української мови в 11 томах