славолюбство
славолю́бство
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- славолюбство — див. МАРНОЛЮБСТВО. Словник синонімів Караванського
- славолюбство — -а, ч. Любов до слави, прагнення до неї. Великий тлумачний словник сучасної мови
- славолюбство — СЛАВОЛЮ́БСТВО, а, ч. Любов до слави, прагнення до неї. [Валент:] Чим прислужився я до слави Бога? Чим сам собі я славу заслужив? [Мартіан:] Де ти навчився славолюбства? (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
- славолюбство — СЛАВОЛЮ́БСТВО, а, ч. Любов до слави, прагнення до неї. [Валент:] Чим прислужився я до слави бога? Чим сам собі я славу заслужив? [Мартіан:] Де ти навчився славолюбства? (Л. Укр., III, 1952, 288). Словник української мови в 11 томах