1. Орфографічний словник української мови

сміхотливий

сміхотли́вий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сміхотливий — див. веселий; жартівник Словник синонімів Вусика
  2. сміхотливий — -а, -е. 1》 Схильний багато й часто сміятися; якого легко розсмішити. 2》 Який виражає, містить сміхотливість, веселість, радість і т. ін. 3》 Який може викликати сміх, змусить розсміятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сміхотливий — СМІХОТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Схильний багато й часто сміятися; якого легко розсмішити. Сміхотливий хлопчик; Сміхотливі глядачі (О. Іваненко); // у знач. ім. сміхотли́вий. Словник української мови у 20 томах
  4. сміхотливий — СМІХОТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Схильний багато й часто сміятися; якого легко розсмішити. Дрібно зареготав сміхотливий хлопчик (Вас., II, 1959, 332); Сміхотливий, з задерикуватими й лукавими очима, Мишко не стерпів, чмихнув (Ів., Тарас. Словник української мови в 11 томах