смішливий
смішли́вий
прикметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- смішливий — Сміхотливий, реготливий. Словник синонімів Караванського
- смішливий — див. веселий Словник синонімів Вусика
- смішливий — -а, -е. Те саме, що сміхотливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- смішливий — СМІШЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що сміхотли́вий. Так і зріс [Василько] на самоті, сам із собою. Не говіркий був, не смішливий (Марко Вовчок); Смішливий приятель (В. Словник української мови у 20 томах
- смішливий — СМІШЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що сміхотли́вий. Так і зріс [Василько] на самоті, сам із собою. Не говіркий був, не смішливий (Вовчок, І, 1955, 275); Прибув взвод саперів на чолі з молоденьким, чорнявим, дуже смішливим лейтенантом (Собко, Запорука.. Словник української мови в 11 томах
- смішливий — Смішли́вий, -а, -е Любящій посмѣяться. МВ. (О. 1862. III. 57). Давно вже він не бачив свого смішливого приятеля. К. ЧР. 21. Словник української мови Грінченка