1. Орфографічний словник української мови

снігурик

снігу́рик

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. снігурик — -а, ч. Зменш.-пестл. до снігур. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. снігурик — СНІГУ́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до снігу́р. На двір би побіг: – синички там, снігурики, – ні в віщо вбуться [вбутися], вдягтись (А. Тесленко). Словник української мови у 20 томах
  3. снігурик — СНІГУ́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до снігу́р. На двір би побіг: — синички там, снігурики,— ні в віщо вбуться, вдягтись (Тесл., З книги життя, 1949, 165). Словник української мови в 11 томах