соколиця
соколи́ця
іменник жіночого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- соколиця — -і, ж., розм. Самка сокола (див. сокіл I 1)). || Ласкаве називання жінки (перев. при звертанні). Великий тлумачний словник сучасної мови
- соколиця — СОКОЛИ́ЦЯ, і, ж., розм. Самка сокола (див. со́кіл¹ 1). Обозний помітив у піднебесній високості сокола та соколицю, які то ширяли, то шугали ген над самим вогнищем (О. Ільченко); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- соколиця — СОКОЛИ́ЦЯ, і, ж., розм. Самка сокола ( див. со́кіл¹ 1). Обозний помітив у піднебесній високості сокола та соколицю, які то ширяли, то шугали ген над самим вогнищем (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 32); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
- соколиця — Соколиця, -ці ж. = соколиха. К. Дз. 210. А для нашої молодиці скажуть правду соколиці. Гол. IV. 438. Словник української мови Грінченка