сокіс

со́кіс 1

іменник чоловічого роду, істота

птах

* Але: два, три, чотири со́коли

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сокіс — як (мов, ні́би і т. ін.) підстре́лений со́кіл (птах), зі сл. впа́сти. Не володіючи собою, безсило, важко, опуститися на що-небудь. Неридаймоямати .. з несамовитою силою вдарив кулаком у стовбур осики. Ноги підігнулись, і він не сів, а впав на траву, мов підстрелений сокіл (М. Лазорський). Фразеологічний словник української мови