сокіс

як (мов, ні́би і т. ін.) підстре́лений со́кіл (птах), зі сл. впа́сти. Не володіючи собою, безсило, важко, опуститися на що-небудь. Неридаймоямати .. з несамовитою силою вдарив кулаком у стовбур осики. Ноги підігнулись, і він не сів, а впав на траву, мов підстрелений сокіл (М. Лазорський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сокіс — со́кіс 1 іменник чоловічого роду, істота птах * Але: два, три, чотири со́коли Орфографічний словник української мови