1. Орфографічний словник української мови

солодкуватий

солодкува́тий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солодкуватий — див. солодкий Словник синонімів Вусика
  2. солодкуватий — -а, -е. Трохи, злегка солодкий (у 1, 3, 4, 6, 7 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. солодкуватий — СОЛОДКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи, злегка солодкий (у 1, 3, 4, 6, 7 знач.). Маховський в нестерпно душний день сидів під кипарисами, пив теплий солодкуватий напій (Н. Рибак); Аніс – трав'яна рослина. Словник української мови у 20 томах
  4. солодкуватий — Солодкува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. солодкуватий — СОЛОДКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи, злегка солодкий (у 1, 3, 4, 6, 7 знач.). Маховський в нестерпно душний день сидів під кипарисами, пив теплий солодкуватий напій (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 285); Аніс — трав’яна рослина. Словник української мови в 11 томах
  6. солодкуватий — Солодкуватий, -а, -е Сладковатый. Чого це горілка, кумо, солодкувата? чи не з медом вона часом? Канев. у. Словник української мови Грінченка