1. Словник української мови в 11 томах

солодкуватий

СОЛОДКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи, злегка солодкий (у 1, 3, 4, 6, 7 знач.).

Маховський в нестерпно душний день сидів під кипарисами, пив теплий солодкуватий напій (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 285);

Аніс — трав’яна рослина. Пряністю є його зерна — дуже дрібні, солодкуваті на смак з своєрідним запахом (Укр. страви, 1957, 154);

В замкову щілину тягне солодкуватим духом (Тют., Вир, 1964, 451);

Солодкуваті очі пана одразу налилися біллю і шаленим гнівом (Стельмах, І, 1962, 447);

Він дивився на пещене, з солодкуватою усмішкою обличчя свого співбесідника (Д. Бедзик, Плем’я.., 1958, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солодкуватий — солодкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. солодкуватий — див. солодкий Словник синонімів Вусика
  3. солодкуватий — -а, -е. Трохи, злегка солодкий (у 1, 3, 4, 6, 7 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. солодкуватий — СОЛОДКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи, злегка солодкий (у 1, 3, 4, 6, 7 знач.). Маховський в нестерпно душний день сидів під кипарисами, пив теплий солодкуватий напій (Н. Рибак); Аніс – трав'яна рослина. Словник української мови у 20 томах
  5. солодкуватий — Солодкува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. солодкуватий — Солодкуватий, -а, -е Сладковатый. Чого це горілка, кумо, солодкувата? чи не з медом вона часом? Канев. у. Словник української мови Грінченка