1. Орфографічний словник української мови

солонечник

солоне́чник

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солонечник — -а, ч. Польова трав'яниста лікарська рослина з жовтими квітками, настоянку якої вживають у разі застуди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. солонечник — СОЛОНЕ́ЧНИК, а, ч. Польова трав'яниста лікарська рослина з жовтими квітками, настій якої вживають при застуді. Жовтими квітками прикрашає степ густо опушений сивий, як дідусь, солонечник (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. солонечник — СОЛОНЕ́ЧНИК, а, ч. (Galatella Ca.). Польова трав’яниста лікарська рослина з жовтими квітками, настойку якої вживають при простуді. Жовтими квітками прикрашає степ густо опушений сивий, як дідусь, солонечник (По заповідних місцях.., 1960, 24). Словник української мови в 11 томах