соляний

Значення в інших словниках

1. соляний — [сол'аний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
2. соляний — I сол`яний-а, -е: Соляна кислота — розчин хлористого водню у воді; сильна одноосновна кислота; важливий компонент шлункового соку. II солян`ий-а, -е. Прикм. до сіль 1), 4). || Який містить сіль. Соляний розчин. || Пов'язаний із добуванням солі; признач. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. соляний — СОЛЯНИ́Й, а́, е́. Прикм. до сіль 1, 4. В степ котиться понад Сивашем тачанка. Вода зійшла, і Гниле море оголилося дном, сивіє, покрите соляним нальотом (О. Гончар); Упавши на білу поверхню сметани, соляні крупинки враз подзьобали її сірими цяточками (І. Словник української мови у 20 томах
4. соляний — СОЛЯ́НИЙ, а, е: ∆ Соля́на кислота́ — одноосновна сильна неорганічна кислота, розчин хлористого водню у воді. Соляну кислоту добувають розчиненням у воді хлористого водню (Заг. Словник української мови в 11 томах