спадкодавець
спадкода́вець
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спадкодавець — -вця, ч. Особа, що передає кому-небудь спадщину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спадкодавець — СПАДКОДА́ВЕЦЬ, вця, ч. Особа, що передає кому-небудь спадщину. Якщо хто-небудь з дітей спадкодавця помре.., його спадкова частина переходить до його дітей (з мови документів). Словник української мови у 20 томах
- спадкодавець — СПАДКОДА́ВЕЦЬ, вця, ч. Особа, що передає кому-небудь спадщину. Якщо хто-небудь з дітей спадкодавця помре.., його спадкова частина переходить до його дітей (Цив. кодекс УРСР, 1950, 69). Словник української мови в 11 томах