1. Словник української мови в 11 томах

спадкодавець

СПАДКОДА́ВЕЦЬ, вця, ч. Особа, що передає кому-небудь спадщину.

Якщо хто-небудь з дітей спадкодавця помре.., його спадкова частина переходить до його дітей (Цив. кодекс УРСР, 1950, 69).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спадкодавець — спадкода́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. спадкодавець — -вця, ч. Особа, що передає кому-небудь спадщину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спадкодавець — СПАДКОДА́ВЕЦЬ, вця, ч. Особа, що передає кому-небудь спадщину. Якщо хто-небудь з дітей спадкодавця помре.., його спадкова частина переходить до його дітей (з мови документів). Словник української мови у 20 томах