1. Словник української мови в 11 томах

спадковість

СПАДКО́ВІСТЬ, вості, ж.

1. Одна з основних властивостей живих організмів, що проявляється в збереженні і відтворенні у нащадків основних ознак зовнішньої і внутрішньої будови та фізико-хімічних особливостей і життєвих функцій батьків.

Вчені проникають у найглибинніші процеси формування фізичних особливостей людини — в закони спадковості (Нар. тв. та етн., 6, 1964, 8);

Спадковість — це, по суті, закріплення досвіду, пережитого живою системою, і передача його від покоління до покоління (Наука.., 2, 1966, 5);

Завдяки схрещуванню гібриди мають двоїсту спадковість і тому здебільшого краще пристосовуються до зовнішніх умов оточення (Юним мічур.., 1955, 25).

2. Сукупність природних властивостей організму, одержаних від батьків.

Якщо черенкувати змінені ділянки рослинного організму, можна одержати рослини із зміненою спадковістю (Укр. бот. ж., XVIII, 1, 1961, 20).

3. Одержання чого-небудь у спадщину, у спадок.

У вірші «Боженко» Малишко образно втілює ідею спадковості революційних традицій (Іст. укр. літ., II, 1956, 631);

// Спадщина, спадок.

Від Леніна нам у спадковість Вогонь безсмертя перейшов (Підс., Героїка, 1951, 130).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спадковість — спадковість – спадщина – спадкування Спадковість – сукупність природних властивостей організму, одержаних від батьків, дідів. Закони спадковості, добра спадковість. Не плутати зі словом спадкоємність, яке має інший відтінок. Спадкоємність поколінь. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. спадковість — спадко́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. спадковість — Властивість організмів повторювати в ряді поколінь схожі типи обміну речовин, функціонування тканин, будови органів і систем, ознаки батьків і індивідуального розвитку в цілому. Словник із соціальної роботи
  4. спадковість — СПАДКОВІСТЬ – СПАДЩИНА, СПАДОК – СПАДКУВАННЯ Спадковість, -вості, ор. -вістю. Сукупність природних властивостей організму, одержаних від батьків, попередників: закони спадковості, добра спадковість. Спадщина, рідше спадок, -дку. Літературне слововживання
  5. спадковість — [спадков'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  6. спадковість — -вості, ж. 1》 Одна з основних властивостей живих організмів, що проявляється у збереженні й відтворенні у нащадків основних ознак зовнішньої та внутрішньої будови, фізико-хімічних особливостей і життєвих функцій батьків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. спадковість — СПАДКО́ВІСТЬ, вості, ж. 1. Властивості живих організмів повторювати від поколінні до покоління основні природні ознаки попередників. Словник української мови у 20 томах
  8. спадковість — Здатність передавати ознаки нащадкам, притаманна усім живим організмам; одиниці с. (гени) є ділянками дезоксирибонуклеїнової кислоти, яка локалізується в хромосомах... Універсальний словник-енциклопедія
  9. спадковість — НАСТУ́ПНІСТЬ (послідовна зміна, перехід, передача чого-небудь від попереднього до наступного), СПАДКОЄ́МНІСТЬ, НАСТУ́ПНИЦТВО рідше, СПАДКО́ВІСТЬ рідше. Наступність поколінь; Наступність у розвитку ідей; Одвічна боротьба проти тиранів.. Словник синонімів української мови
  10. спадковість — Спадко́вість, -вости, -вості, -вістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)