спадковість

спадковість – спадщина – спадкування

Спадковість – сукупність природних властивостей організму, одержаних від батьків, дідів. Закони спадковості, добра спадковість. Не плутати зі словом спадкоємність, яке має інший відтінок. Спадкоємність поколінь.

Спадщина (рідше спадок) – 1. Майно, що переходить після смерті власника до іншої особи. Батьківська спадщина, дістати в спадщину (спадок). 2. Явища культури, науки, побуту і т. ін., що залишилися від попередніх діячів. Культурна спадщина, літературна спадщина.

Спадкування (успадкування) – одержання спадщини від когось; перехід майна небіжчика до спадкоємців. Право спадкування.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

спадковість — спадко́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
спадковість — Властивість організмів повторювати в ряді поколінь схожі типи обміну речовин, функціонування тканин, будови органів і систем, ознаки батьків і індивідуального розвитку в цілому. Словник із соціальної роботи
спадковість — СПАДКОВІСТЬ – СПАДЩИНА, СПАДОК – СПАДКУВАННЯ Спадковість, -вості, ор. -вістю. Сукупність природних властивостей організму, одержаних від батьків, попередників: закони спадковості, добра спадковість. Спадщина, рідше спадок, -дку. Літературне слововживання
спадковість — [спадков'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
спадковість — -вості, ж. 1》 Одна з основних властивостей живих організмів, що проявляється у збереженні й відтворенні у нащадків основних ознак зовнішньої та внутрішньої будови, фізико-хімічних особливостей і життєвих функцій батьків. Великий тлумачний словник сучасної мови
спадковість — СПАДКО́ВІСТЬ, вості, ж. 1. Властивості живих організмів повторювати від поколінні до покоління основні природні ознаки попередників. Словник української мови у 20 томах
спадковість — Здатність передавати ознаки нащадкам, притаманна усім живим організмам; одиниці с. (гени) є ділянками дезоксирибонуклеїнової кислоти, яка локалізується в хромосомах... Універсальний словник-енциклопедія
спадковість — НАСТУ́ПНІСТЬ (послідовна зміна, перехід, передача чого-небудь від попереднього до наступного), СПАДКОЄ́МНІСТЬ, НАСТУ́ПНИЦТВО рідше, СПАДКО́ВІСТЬ рідше. Наступність поколінь; Наступність у розвитку ідей; Одвічна боротьба проти тиранів.. Словник синонімів української мови
спадковість — Спадко́вість, -вости, -вості, -вістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
спадковість — СПАДКО́ВІСТЬ, вості, ж. 1. Одна з основних властивостей живих організмів, що проявляється в збереженні і відтворенні у нащадків основних ознак зовнішньої і внутрішньої будови та фізико-хімічних особливостей і життєвих функцій батьків. Словник української мови в 11 томах