спазм

спазм чи спазма?

У сучасній літературній мові поширені обидві форми: як медичний термін ця лексема виступає в чоловічому роді (“У недужого був глибокий спазм”); як загальновживане слово – у жіночому (“Мій старий, – сказала бабуся, – вже пережив спазму”). Іменник фальш у чоловічому роді чергується з формою жіночого роду: “Фальш у її голосі різав Яринці слух” (Олекса Десняк); “Арсенова душа не виносила брехні й фальші” (Любомир Дмитерко). Хоч категорія чоловічого роду для цього слова старіша за категорію жіночого, проте друга витискує з мовлення першу.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спазм — спазм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. спазм — -у, ч. Мимовільне тривале судорожне скорочення м'язів (стравоходу, кишечника, шлунка, горла і т. ін.). || чого, перен. Раптове загострення, сильний напад якихось почуттів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спазм — СПАЗМ, у, ч. Мимовільне тривале судорожне скорочення м'язів (кінцівок, порожнистого органа, стравоходу, кишечника, шлунка, горла і т. ін.). Осатаніла вража баба І крикнула, як на живіт, Зробилась зараз дуже слаба .. І спазми жили потягли (І. Словник української мови у 20 томах
  4. спазм — спазм, спа́зма (грец. σπασμός, σπάσμα, від σπάω – стягую) мимовільне корчове скорочення м’язів стравоходу, кишечника, шлунка, горла, а також кровоносних судин. Звичайно супроводиться болем. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. спазм — СПАЗМ, у, ч. Мимовільне тривале судорожне скорочення м’язів (стравоходу, кишечника, шлунка, горла і т. ін.). Осатаніла вража баба І крикнула, як на живіт, Зробилась зараз дуже слаба.. І спазми жили потягли (Котл. Словник української мови в 11 томах