спазм
СПАЗМ, у, ч. Мимовільне тривале судорожне скорочення м’язів (стравоходу, кишечника, шлунка, горла і т. ін.).
Осатаніла вража баба І крикнула, як на живіт, Зробилась зараз дуже слаба.. І спазми жили потягли (Котл., І, 1952, 182);
Недоречний нервовий спазм стис горло старого жорстким і холодним кільцем (Вол., Місячне срібло, 1961, 8);
В основі захворювання [гіпертонії], як встановила наука, лежить спазм дрібних артерій (Наука.., 4, 1961, 51);
// чого, перен. Раптове загострення, сильний напад якихось почуттів.
І тільки пісня,.. Можливо, стлумить спазми ностальгії (Бажан, Роки, 1957, 282);
Серце напружено б’ється в грудях, спазми радості стискають мені горло (Кол., На фронті.., 1959, 195).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спазм — спазм чи спазма? У сучасній літературній мові поширені обидві форми: як медичний термін ця лексема виступає в чоловічому роді (“У недужого був глибокий спазм”); як загальновживане слово – у жіночому (“Мій старий, – сказала бабуся, – вже пережив спазму”). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- спазм — спазм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- спазм — -у, ч. Мимовільне тривале судорожне скорочення м'язів (стравоходу, кишечника, шлунка, горла і т. ін.). || чого, перен. Раптове загострення, сильний напад якихось почуттів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спазм — СПАЗМ, у, ч. Мимовільне тривале судорожне скорочення м'язів (кінцівок, порожнистого органа, стравоходу, кишечника, шлунка, горла і т. ін.). Осатаніла вража баба І крикнула, як на живіт, Зробилась зараз дуже слаба .. І спазми жили потягли (І. Словник української мови у 20 томах
- спазм — спазм, спа́зма (грец. σπασμός, σπάσμα, від σπάω – стягую) мимовільне корчове скорочення м’язів стравоходу, кишечника, шлунка, горла, а також кровоносних судин. Звичайно супроводиться болем. Словник іншомовних слів Мельничука