1. Орфографічний словник української мови

спочити

спочи́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спочити — див. вмирати Словник синонімів Вусика
  2. спочити — див. спочивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спочити — СПОЧИ́ТИ див. спочива́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. спочити — відпочива́ти / відпочи́ти (спочи́ти) се́рцем (душе́ю). Заспокоюватися чим-небудь; знаходити душевний спокій в чому-небудь. Шкода йому стало того давнього, на котрому він серцем одпочивав; шкода стало дитячих літ (Панас Мирний); Спасибі тобі... Фразеологічний словник української мови
  5. спочити — ВІДПОЧИВА́ТИ (відновлювати сили після втоми, припиняючи дію, рух і т. ін.), СПОЧИВА́ТИ, ВІДПОЧИВА́ТИСЯ безос., ВІДДИХА́ТИ розм., ВІДДИ́ХУВАТИ розм. рідко, ОПОЧИВА́ТИ заст.; ПЕРЕПОЧИВА́ТИ, ПЕРЕДИХА́ТИ розм., ПЕРЕДИ́ХУВАТИ розм. рідко, ПРИПОЧИВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. спочити — Спочи́ти, -чи́ну, -неш, -нуть; спочи́нь, -ньмо, -ньте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. спочити — СПОЧИ́ТИ див. спочива́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. спочити — Спочити см. спочивати. Словник української мови Грінченка