спроможність

Значення в інших словниках

1. спроможність — див. можливість; сила Словник синонімів Вусика
2. спроможність — [спроможн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
3. спроможність — -ності, ж. 1》 Властивість за знач. спроможний. 2》 Здатність до здійснення чого-небудь. 3》 Наявність умов, сприятливих для чого-небудь, обставин, які допомагають чомусь; можливість. || Матеріальна можливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спроможність — СПРОМО́ЖНІСТЬ, ності, ж. 1. Властивість за знач. спромо́жний. В ній [практичній роботі] він не лише показав свої спроможності, але й сам набув сталої спеціальності (Іван Ле); Однією з головних засад мистецтва, художньої прози зокрема... Словник української мови у 20 томах
5. спроможність — МОЖЛИ́ВІСТЬ (наявність умов, сприятливих для чогось, обставин, які допомагають чомусь, тощо), ШАНС, ПО́ЛЕ (умова для чогось); ПЕРСПЕКТИ́ВА перев. у мн. (сприятливі умови для майбутньої діяльності); ПОТЕ́НЦІЯ перев. у мн. книжн. Словник синонімів української мови
6. спроможність — Спромо́жність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. спроможність — СПРОМО́ЖНІСТЬ, ності, ж. 1. Властивість за знач. спромо́жний. В нiй [практичній роботі] він не лише показав свої спроможності, але й сам набув сталої спеціальності (Ле, Право.. Словник української мови в 11 томах
8. спроможність — Спроможність, -вости ж. = спромога. Чуб. І. 233. Не скупість — така спроможність. Ном. Як спроможність. Какъ позволяютъ средства Зодягалися таки, як спроможность їх була. Рудч. Ск. II. 174. Словник української мови Грінченка