1. Орфографічний словник української мови

спугувати

спу́гувати

дієслово недоконаного виду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спугувати — СПУ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., СПУГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, розм., рідко. Те саме, що споло́хувати. Спугнув зайця нагайкою – “А тю його!” (Є. Гребінка); Спугнули ворону люди. – Невже тепер снігу не буде? (І. Нехода). Словник української мови у 20 томах
  2. спугувати — СПУ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., СПУГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що споло́хувати. Спугнув зайця нагайкою — «А тю його!» (Греб., V, 1957, 321); Спугнули ворону люди. — Невже тепер снігу не буде? (Нех., Ми живемо.., 1960, 44). Словник української мови в 11 томах