1. Орфографічний словник української мови

спуза

спу́за

іменник жіночого роду

попіл, присок

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спуза — спуза (166) < рум. spuzǎ — присок [MО,V] Словник з творів Івана Франка
  2. спуза — див. спуз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спуза — СПУ́ЗА, и, ж., діал. Те саме, що спуз. Словник української мови у 20 томах
  4. спуза — ПО́ПІЛ (легка пилоподібна, перев. сіра маса, що залишається після згоряння чого-небудь), ЗОЛА́, СПУЗ (СПУ́ЗА) діал.; ПРИ́СОК (ПРИСК рідше) (гарячий попіл з жаром); ПРАХ (від спаленого тіла людини). Словник синонімів української мови
  5. спуза — СПУ́ЗА, и, ж., діал. Те саме, що спуз. Словник української мови в 11 томах