1. Словник синонімів української мови

спуза

ПО́ПІЛ (легка пилоподібна, перев. сіра маса, що залишається після згоряння чого-небудь), ЗОЛА́, СПУЗ (СПУ́ЗА) діал.; ПРИ́СОК (ПРИСК рідше) (гарячий попіл з жаром); ПРАХ (від спаленого тіла людини). Пустиня циганом чорніла: Де город був або село — І головня уже не тліла, І попіл вітром рознесло (Т. Шевченко); Під золою і жару не знати (прислів'я); Він, маючи діло з вогнем, вічно вимазаний у спузі, а вмиватися не має коли (Г. Хоткевич); — Неси, парубче, хмиз та спечемо у приску такий обід, що й сам цар не їв (М. Стельмах); Урна з прахом покійного.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спуза — спуза (166) < рум. spuzǎ — присок [MО,V] Словник з творів Івана Франка
  2. спуза — спу́за іменник жіночого роду попіл, присок діал. Орфографічний словник української мови
  3. спуза — див. спуз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спуза — СПУ́ЗА, и, ж., діал. Те саме, що спуз. Словник української мови у 20 томах
  5. спуза — СПУ́ЗА, и, ж., діал. Те саме, що спуз. Словник української мови в 11 томах