1. Словник синонімів української мови

спуз

ПО́ПІЛ (легка пилоподібна, перев. сіра маса, що залишається після згоряння чого-небудь), ЗОЛА́, СПУЗ (СПУ́ЗА) діал.; ПРИ́СОК (ПРИСК рідше) (гарячий попіл з жаром); ПРАХ (від спаленого тіла людини). Пустиня циганом чорніла: Де город був або село — І головня уже не тліла, І попіл вітром рознесло (Т. Шевченко); Під золою і жару не знати (прислів'я); Він, маючи діло з вогнем, вічно вимазаний у спузі, а вмиватися не має коли (Г. Хоткевич); — Неси, парубче, хмиз та спечемо у приску такий обід, що й сам цар не їв (М. Стельмах); Урна з прахом покійного.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спуз — Гарячий попіл [VI] Словник з творів Івана Франка
  2. спуз — спуз іменник чоловічого роду попіл, присок діал. Орфографічний словник української мови
  3. спуз — -у, ч., спуза, -и, ж., зах. Попіл, присок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спуз — СПУЗ, у, ч., діал. Попіл, присок. Перекажіть про бідність, сльози вічні, Про труд безсонний в бою і натузі, Про чорний хліб твердий, печений в спузі..! (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  5. спуз — СПУЗ, у, ч., діал. Попіл, присок. Перекажіть про бідність, сльози вічні, Про труд безсонний в бою і натузі, Про чорний хліб твердий, печений в спузі..! (Фр., X, 1954, 21). Словник української мови в 11 томах
  6. спуз — Спуз, -зу м., спуза, зи, ж. = спудза. Угор. Шух. І. 190. Їк згориш, тогді стане спуза. Гн. II. 83. Словник української мови Грінченка